Я-першокласник

Дуже швидко закінчаться відпустки і ми вже знову у школі. І логічно, що першочергово ми будемо працювати з першокласниками і особливо їхніми батьками. До чого готуватись і як готувати дитину до школи, думаю, що більшість психологів мали можливість обговорити з батьками ще в травні. Але в цей час невизначеності і непередбачуваних обставинах, психологи повинні бути підтримкою для батьків у адаптаційні періоди дітей.

Що важливо наголошувати батькам?

* Найважливішим зараз є задоволення базової потреби в безпеці дітей:

Батьки повинні пояснити вдома дітям, що навчатись вони будуть під час війни і коли наші Захисники збивають російські ракети, то вони повинні з класу перейти в укриття разом з іншими дітьми і вчителем. Коли вони чогось не розуміють, їм некомфортно, або страшно, то обов’язково повинні про це сказати вчителю. Вчитель знає, як це змінити, щоб було все Ок.

* Бажано перед школою провести дитині екскурсію у школу і найкраще з іншими дітками, які будуть разом навчатись - це додає впевненості.

* Готувати до шкільного режиму – сон, сніданок, обід і вечеря повинні,хоча б декілька тижнів бути такими, як в період навчання.

* Розвивати інтелектуальну і емоційну сфери. Для цього читати дитині і обговорювати прочитане. Ставити запитання до прочитаного і дати дитині можливість висловити своє ставлення до подій і вчинків людей з прочитаного. Можна запропонувати намалювати те, що дитина почула. Також спільні сюжетні і розвиткові ігри. Багато розмальовок з дрібними деталями, конструктор, пластилін, пазли – для розвитку дрібної моторики.

* Орієнтування в часі, просторі, основних характеристика і призначеннях предметів( дні, місяці, професії, вище - нище…..) Зараз це всі розвиткові матеріали є у вільному доступі і в садочку це проходили і також це буде на розвиткових заняттях.

* Не порівнювати своєї дитини з іншими дітками класу, або з старшими дітками у родині - кожна дитина інша ( інший тип темпераменту, інше сприйняття, різний досвід прищеплення знань і навичок у родині і садочку.

* Дитина іде до школи, щоб навчатись. Все і одразу не виходить. Не в усіх виходить з першого разу. Щоб зрозуміти, як дитині в період адаптації, пригадайте себе в чужому місті, або перший раз в чужій країні.

* Ну і звичайно Правило «перших трьох хвилин» полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, як ніби зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років. І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, прийшли додому з роботи чи повернулися з відрядження.

Як правило, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона «видає» в перші хвилини зустрічі, саме в цьому і полягає важливість не втратити цей час.

Приходячи з роботи, відразу звертайте всю увагу на дитину. Роззувайтеся і біжіть до дитини. У вас є кілька хвилин для того, щоб сісти поруч з нею, розпитати про її день і уважно вислухати все, чим вона хоче поділитися. Потім вже підете займатися побутовими справами і дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами весь вечір, вимагаючи спілкування, уваги, любові.

Важлива не кількість часу, а емоційна близькість

Іноді кілька хвилин душевної бесіди означають для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений разом з вами, якщо думками в цей час ви були в іншому місці. Те, що ми весь час поспішаємо і стурбовані, точно не зробить наших дітей щасливими, навіть якщо ми вважаємо, що робимо це заради них і їхнього добробуту.

Для батьків і дітей вислів «час разом» має різне значення

Для дорослих достатньо, щоб діти просто перебували поруч з ними, коли вони роблять щось вдома або йдуть в магазин. А ось для дітей поняття «час разом» – це дивитися у очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи. Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що в пріоритеті у батьків в момент спілкування є щось важливіше, ніж вона.

Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти вільного часу. Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини і дочки подорослішають, тому не гайте часу і починайте будувати довірливі стосунки з ними вже зараз.